... про типи сімейних пар.

Вітаю!
Якось я розмірковував про взаємостосунки між близькими людьми. Був вечір, я стояв на балконі і милувався одночасно зірками. І мені спало на думку, що пари можна класифікувати як і сонячні системи: пара-система типу Ж, пара-система типу Ч і пара-система липу К.
Пара-система типу Ж. В цій парі сонце (центр) системи — це жінка. Усі, усі повинні крутитися навколо неї. Вона ніби й обігріває, але усе крутиться навокло неї. Інші — це планети-супутники, які мають свою орбіту. Але тільки ту — яку задало Сонце. Все підпорядковується його волі і бажанням. Якщо супутника все влаштовує, то він рухається по орбіті до того моменту, поки в них не згасне життя. Якщо ж супутник спробує змінити свою орбіту, то або буде спалений вогнем обурення Сонця або зійде зі своєї орбіти і полетить у пошуках своєї нової системи.
Пара-система типу Ч. Повний аналог попередньої пари-системи — тільки міняються ролі. В будь-якому випадку такі пари навряд чи можна назвати щасливими. Ці системи можуть існувати нескінченно довго — все залежить від ступеню схильності до мазохізму партнера-супутника або його антиего. Саме антиего — тобто абсоютна байдужість до себе, до свого внутрішнього світу. Але кінець достатньо сумний. В таких сім’ях навіть на могилу до супутника ходять як правило 3 рази на рік: день народження, день смерті і можливо Зелені свята. Ну і звичайно коли приїжджають діти.
Пара-система типу К. Кохання — ось те Сонце навколо якого крутиться усе. Саме крутиться, а не обертається. Чомусь слово “обертається” для мене має фізичний окрас. А слово “крутиться” — дієвий. Патрнери можуть крутитися на перший погляд кожний в різні сторони, робити рухи в різних напрямках. Але це тільки на перший погляд і з дуже близької відстані. Насправді їх дії чітко направлені на збереження, підтримку і підсилення взаємного Кохання. А коли подивитися на таку пару з відстані, то бачиш щасливих вічних молодят які вхопилися за руки і кружляють у прекрасному танку навколо свого Кохання. Їх обійми міцні настільки, що не дають можливості відрватися один від одного і згинути у чорних дирах нелегкого життя. Їх обійми настільки лагідні — що не роблять боляче і не лишають синців на руках. Вони створюють єдине ціле — систему К, яка дає життя новому Життю.

... самотність

Самотність.
Страшніше самотності напевно тільки смерть в муках...
Мені здається, що напевно каліцтво, звичайно якщо ця людина не самотня не таке страшне.... Самотність -- це каліцтво душі.... страшне каліцтво...
Вчора ти був здоровий і щасливий, а сьогодні щось ти втратив... Важливе, життєво необхідне... Ти його відчуваєш, але його вже не має... Так люди, які втратили руку чи ногу, навіть палець, кажуть, що вони ще попервах їх відчувають, вони ними рухають, керують... але їх вже немає...
Це теж страшно, але є поряд людина яка тебе може розрадити, відволікти... стати тією рукою, стати крокуючою ногою в у світ радості, щастя, повноцінного життя...
А тут... тут нікого немає... немає склянки води -- коли тобі погано... немає поради -- коли тобі тяжко... Немає з ким поділитися радістю... А якщо немає з ким нею ділитися, то це вже і не радість, а так зловтіха, що і цей раз ти щось виграв у долі... А якщо це не радість, то навіщо вона, навіщо щось робити, чогось добиватись...
Так приходить смерть... Страшна... в муках....

P.S. Я знаю чому виють вовки на місяць....

.... рекламу, хорошу чи погану

Якось я задумався: яку рекламу можна вважати хорошою і яку — поганою? Мене не цікавить в даний момент креатив, мене не цікавить авторство і бюджет. Мене цікавить, чому одні люди можуть йти і захоплюватись рекламою, а інші — в кращому випадку висловлювати тихе невдоволення…
Я не хочу наводити конкретні приклади реклами, я просто розмірковую…Я гуляю по місту… Йду по при сітілайт в якому розміщено рекламне зображення із спокусливою дівчиною… Фігурка супер, спокусливі форми. Вона вся позолочена шоколадним відтінком. На ній чудовий купальник. Дивившся на неї і розумієш — життя прекрасне… І звичайно не останню роль грає в цьому відіграє самий купальник і чудове море….
Ось пройшла повз рекламу компанія підлітків. Мені здалося, що я навіть побачив блискавку в їх очах, яка промайнула при погляді на дівчину… А ось мимо пройшла брюнетка непевного віку і форм. Глянула на рекламу — і мені усе сказали її губи. Це був не шепіт і не вигук захоплення. Це була гримаса зневаги і заздрості... А ось пройшла молода жінка. Звичайна молода жінка, але зразу видно, що вона вміє радіти життю і розуміє, “что такоє хорошо, что такоє плохо…”. Я не побачив, я його відчув — в очах той спалах насолоди від омріяного відпочинку. Красуня з постера для неї була не ворогом, не ненависною — більш успішною колегою. Вона була подругою на сусідньому шезлонзі, їх об’єднує море, сонце, відпочинок і, звичайно, торгова марка купальників…
Три погляди на одну й ту ж рекламу. Яка вона в цих випадках? Хороша чи погана? І роблю висновок: не має хорошої чи поганої реклами! Реклама може бути неправильно сфокусованою і тому не досягнувшою поставленої мети…